Loading

Новий погляд на Заля і Рудабе / نگاه نو بر زال و رودابه

Дастан про батьків Рустама – Заля Старого, вихованого в гнізді Сімурга, та красуню-Рудабе, дочку Кабульського правителя Меграба, – одна з найвитонченіших любовних ліній “Шах-наме” Фірдоусі. Це не скам’янілий текст 10 ст., а цінність, яку варто демонструвати широкому колу іноземців, які цікавляться перською культурою.

Гамід Рагманіян, сучасний іранський режисер, автор ідеї найпершої панорамної книги-розгортки “Шах-наме” (дастан про Зогака), а також вистави театру тіней, в якій задіяно 160 ляльок із рухомими частинами.

Вистава “Вогненне пір’я” (پرهای آتشین)  зараз  мандрує американськими містами, проте багато її уривків та закулісних сцен можна вільно переглянути в Інтернеті. За своєю суттю постановка є грандіозним дійством, в якому залучені не лише актори у костюмах і двовимірні ляльки, а й музиканти ( гурт “Niyaz”), майстри світла, фахівці, які створювали величезний обсяг декорацій.

Робота над українським перекладом дастана про Заля і Рудабе триває, нижче публікуємо уривок віршованого тексту професора Миколи Ільницького, щоб дати можливість засмакувати часточку іранської культури.

Молодий правитель Заль оглядає свої володіння, знайомиться з шахами різних куточків Іраншагру. Особливої аудієнції в Заля просить Меграб, нащадок віроломного Зогака.
Розповідають Залю не лише про Меграба, а й про його дочку:

“Є дівчина в нього, відомо одне:
Обличчя у неї, як сонце ясне.

Від п’ят до чола, як слоновая кість,
А постать, як пальма, так кожен повість.

Волосся аркани по срібних плечах,
Що в пута до них потрапляє душа.

А щоки у неї – гранатовий квіт,
А губи у неї – гранатовий плід.

А очі у неї – нарциси в саду,
А брови – від крука взяли чорноту.

І брови ті силу тамують таку,
Як лук із Тараза у сагайдаку.

Ненача в раю та красуня росла,
Краса її юна на край весь цвіла”.

І Залеве серце здригнулося так,
Неначе в повітрі підстрелений птах.

Всю ніч у тривожних він роздумах був,
Що розум утратив, про спокій забув”.

Переклад Миколи Ільницького
Підготовка тексту Н.Вишневської.

Постать Рудабе як її бачить автор ідеї, пан Рагманіян, носить вінець перських правителів, післякласичного періоду, її матір, Сіндухт, оздобила чоло не китайськими прикрасами, а короною вавилонської імперії. Інші персонажі також виконані еклектично, щоб охопити всі історичні та культурні приваби Ірану впродовж віків.


Заль зустрічається з Рудабе вперше, закидає аркан на зубець стіни її палацу.

Адмін

About Адмін

  •  

Leave a Comment