Loading

Загальна візуалізація другої книги “Шах-наме”

 

Шах Манучегр / شاه منوچهر

“В бою Манучегр – смертоносний тер’як,

На учті він – місячний промінь між мряк.

 

Міста здобуває його булава,

До підданих радість щораз прибува,

 

Вгорі майорить Фаридуновий стяг,

І тигрів ворожих бере переляк.

 

Сягне булавою – гора полетить

Під кінським копитом розвіється вмить.

 

Від чистої віри і ясних надій

Вовків і овець веде на водопій”.

 

Сам / سام

“Де тільки з’являлися в нас вороги,

Я всюди винищував їх до ноги.

 

В степу, де колись я коня випасав,

Лев сильний себе лиш ногами спасав.

 

Багато води вже відтоді спливло.

Земля моя – кінь мій, а трон мій – сідло”.

 

Заль / زال

 

“Між лицарів наших сміливих усіх

Такого нема, хто б його переміг.

 

Даремно шукати на розписах стін

В сідлі отакого сміливця, як він.

 

У нім міць слона, серце лева у нім,

А розмахом рук він нагадує Ніл.

 

В бенкетній палаті він перлів посів,

У битві стає він посівом голів.

 

При нім аргаван навіть стане блідий,

Відважний, щасливий він і молодий.

 

У гніві – мов гідра якась піднялась,

В сідлі – вогнеуста драконова пасть.

 

Земля у крові, де наводить він лад,

І блискає іскрами гострий булат.

 

Недолік – волосся його білизна,

Ніхто про недоліки інші не зна.

 

Та біле волосся йому до лиця,

Воно виділяє того молодця”.

 

Рудабе / رودابه

“…Обличчя у неї, як сонце ясне.

 

Від п’ят до чола, як слоновая кість,

А постать, як пальма, так кожен повість.

 

Волосся аркани по срібних плечах,

Що в пута до них потрапляє душа.

 

А щоки у неї – гранатовий квіт,

А губи у неї – гранатовий плід.

 

А очі у неї – нарциси в саду,

А брови – від крука взяли чорноту.

 

І брови ті силу тамують таку,

Як лук із Тараза у сагайдаку.”

 

Переклад Миколи Ільницького, підготовка тексту Надії Вишневської

Адмін

About Адмін

  •  

Leave a Comment