Loading

Душа сузане / جان سوزنه

Краса вишивки сузане відображає усю поетичність та глибину традицій декоративного текстилю іранського народу.
Продовжуючи тему перських килимів (клікабельне посилання), варто застерегти скептиків, які впевненні, що оббивання житла ріщнобарвним тканням (чи то задля краси, чи для зручності) є вершиною можливостей мешканців Близького Сходу та Центральної Азії.
Мистецтво сузандузі (سوزندوزی) – це свіжий подих для оформлення помешкання та одягу.
Сузане – текстиль Ірану, Таджикистану та Узбекистану. Слово “сузан” з перської означає голку,та це чи не єдиний інструмент, що об’єднує різні техніки створення узорів: вишивка на льняній тканині шовком, бавовняними, шерстяними, синтетичними нитками, а також пришивання мережива чи бісеру, монеток або дзеркалець тощо.
Нерідко сузане називають піснею, яка лягає на тканину. Ну, тут дивіться самі.
image011 image023 image027.
Безперечно, найдавнішим видом сузандузі є традиційний тафреш-дузі (تفرش دوزی), або вишивка дервішів. Орнаменти геометричні, виконані найпростішим одинарним стібком. Назва “тафреш” походить від однойменної місцевості в іранському остані Маркезі.
Існує чимало шкіл  мистецтва з виготовлення сузане – його центри виникали  в узбецьких містах Нурат, Бухара, Самарканд, Ташкент, на території Фергану, в таджицькому Істаравшані. Безперечно, усі вони мають власний стиль і колорит, колірну палітру, орнаменти та сюжети. Фактурою, кольором, візерунками сюзане в стилі گلدوزی  golduzi можна милуватися нескінченно довго – вони не повторюються.  Сама природа надихає творців на відтворення прекрасних квітів, птахів, зелені та візерунків, схожих на сонце. Також загальні мотиви взорів містять різні символи, на кшталт примирення і материнства. У багатьох регіонах не обходиться і без релігійного  впливу на оздобу текстилю, на яких виконані куфічні написи фраз із Корану.
Звичайно, для таких потреб застосовували золоті, срібні нитки, і досі таку техніку називають золотним шитвом, в Ірані ж سرمه دوزی sorme duzi.
Чи не найяскравіші зразки сузане родом із південно-східної частини Ірану, а саме з остану Сістан і Белуджістан (سیستان و بلوچستان). Найпростіше сузане вишивається кольоровими нитками за допомогою голки та
різноманітних гачків.
Зазвичай орнаменти гаптують на прямокутних або квадратних клаптиках полотна.
Близько 7 тис. років тому, люди, які жили в печерах поблизу міст, вирощували
зернові культури та розводили кіз, овець. Ймовірно, що саме тоді вони почали використовувати овечу вовну як матеріал для шиття. Саме в Сістані та Белуджістані при розкопках були знайдені фрагменти  знарядь для ремесла сузандозі.
Рукоділля є частиною повсякденного життя жінок у Белуджістані, і кожна дівчина вчиться вишивати різні геометричні мотиви та візерунки, а також освоює варіації поєднання кольорів та тканин, щоб продемонструвати фантастичний світ природи Ірану і свого регіону. Своїми власними творіннями на одязі вони ніби повідомляють: «Ми з Белуджістану!”
Сама вишивка є тільки першим етапом, далі вона може оздоблюватися пір̓ ям і бісером, не обходиться і без традиційних мотивів – троянд.
Цікавою є техніка оздоблення виробу клаптиками тканини (چهل تیکه دوزی  chehel time duzi, дослівно зшивання сорока шматочків).
Найбільш відомими зразками рукоділля вважаються ті, які виробляються у Касим-Абадскій області і містах, поблизу гір Мекран (  مکران) на півдні Ірану.
Райони поблизу міста Казвін, Язд, Ісфаган, остани Західний та Східний Азербайджан багаті на вишивку з елементами бісеру та монеток. Ця техніка еазивається پولک و منجوق دوزی pulak o manjuq duzi.
Повільно, але впевнено вишивка сюзане знаходить своє місце у сучасному інтер̓ єрі   і  цим не може не захоплювати. Всього одна мала подушечка, скатертина чи обрамлений стілець – і Ви отримуєте вишукану частинку Сходу у своєму домі.

І

Оксана

About Оксана

  •  

Leave a Comment