Loading

Аджіль, що вирішує усі труднощі / آجیل مشکل گشا

Суміш горіхів, сухофруктів та насіння, більш відома під назвою آجیل  ājil, – це обрядова страва іранського новорічного столу та інших свят, які мають зороастрійське коріння. Її інґредієнти справді здатні позбавити багатьох проблем зі здоров’ям, увімкнути смакові рецептори, а зрештою, і мозок на повну потужність.

 

Давні іранці вірили, що вживаючи аджіль можна загадувати бажання, які неодмінно збудуться, до того ж, ці горішки буцімто захищають від лихого ока і приваблюють гарну долю дівчині, яка їх смакує. Так пояснювалася обов’язкова наявність на святковому столі страви під назвою аджіль.

Про аджіль, що допомагає долати труднощі, розповідається у народних казках. Є кілька варіантів казки про збирача хмизу і аджіль, розглянемо одну з них у переказі українською.

 

Давним-давно жив собі бідний чоловік, який годував свою родину з горшей, отриманих за сухі колючки, зібрані в пустелі. Оскільки справа не вельми прибуткова, то доводилося їм важко, аж поки одного дня він не зустрів вершника в запилюженому одязі. Той попросив, щоб чоловік притримав його коня, доки він піде у справах. А повернувшись, подякував, насипавши жменю дрібних камінців збирачеві хмизу. Чоловік ще більше засмутився і вдома залишив ті камінчики в коморі, може діти хоч зранку пограються. Коли прокинулася його дружина, з комори лилося світло – це проста галька перетворилася на коштовне каміння! Поволі збирач хмизу  носив коштовності до міняйла і отримував непогані гроші, розбагатів, став купцем. Він часто від’їздив з міста і наказував дружині щомісяця купувати аджілю на 100 динарів, чистити та роздавати бідним. Жінка все те робила справно, поки не забула.

А тим часом старша дочка збирача хмизу дуже потоваришувала з падишахівною. Вони разом купалися в басейні в саду правителя, та раптом царівна заволала, що та дівчина вкрала її намисто.

– Я не брала його, – виправдовувалася дочка купця.

– А хто ж, як не ти? Крім нас тут нікого не було, а ще зранку ти хвалила, яке воно в мене гарне. Віддай, або тобі буде непереливки!

Оскільки дівчина не мала того намиста, то падишах кинув її та всю родину до в’язниці, як злодіїв. Купець, повернувашись із подорожі теж потрапив за ґрати і ніяк не міг збагнути, за що його таке спіткало. Уві сні прийшов до нього той самий вершник і пояснив, що треба ж було не занедбувати свою обітницю та щоразу купувати аджіль для бідних. Він вказав, що під кошиком лежить три золоті монети, от на них треба купити горіхів і роздати нужденним. Купець не знав, як це зробити, бо ніхто з вулиці не хотів йому допомагати, аж ось крізь віконце побачив юнака, який гірко плакав.

–  Хлопче, підійди сюди, заради Бога і всіх святих, – попросив ув’язнений.

Так сталося, що юнак ішов за лікарем для хворого батька, але послухався купця і приніс йому аджілю на три золоті монети. Удвох – хлопець надворі, а купець у тюрмі – вони чистили горіхи, щоб потім роздати бідним.

Тим часом шахська дочка дуже сумувала над басейном, бо втрачена прикраса дісталося їй від покійної матері. Раптом у гіллі дерева закаркала ворона і впустила загублене намисто прямо царівні до ніг. Отже, дочка купця була невинна, з такою звісткою царівна й побігла до батька.

Усю родину збирача хмизу звільнили з-під варти і щедро нагородили з падишахової казни, а батько смутного юнака зовсім одужав. З того часу вони ніколи не забували купувати аджіль і пригощати бідних.

 

Різноманітність смаколиків, що дивним чином поєднані в аджіль, заслуговує детального розгляду, адже це не лише горіхи, а й сухофрукти, і насіння.

 

Аджіль буває солодка شیرین širin і солона شور šūr. Стосовно останньої, тої, що شور: слово походить від індо-європейського кореня *suro-, і споріднене із англійським sour [ˈsaʊə(r)] «кислий», українським «сирий» тощо. Хоча вони всі на перший погляд означають різні смаки, але розглянемо традиційні складові аджіл-є шур і все стане ясно.

Maghze-Peste

مغزِ پسته  maqz-e peste

Фісташка, етимологічно перський горішок, який варто спробувати сирим, коли його шкірка ще не затверділа, і має неповторний запах, а ядро зовсім не схоже на те, що вам доводилося пробувати раніше.

HM-20131172996212653411416484755.3937

بادام bādām

Мигдаль, з яким потрібно бути обережним в кулінарії, щоб не переборщити. Між іншим, Іран займає третє місце у світі серед постачальників цього горіха. А його перська назва не менш поширена на сході, ніж almond на заході. Вірменською, кримсько-татарською, македонською, гінді, урду чи малайською все одно кажуть bada(e)m.

peanut-health-fact-graphic

بادامِ زمینی bādām-e zamini

Арахіс.

nf00251075-1

تخم کدو وتخم هنوانه toxm-e kadu va toxm hendevāne

Зернята гарбуза і кавуна використовувалися разом, звісно, добре підсушені і навіть просмажені перед вживанням.

 

فندق fondoq

Фундук, більше відомий нам як ліщина, кажуть, походить від назви місця його поширення, узбережжя Понту, тобто Чорного моря та Малої Азії (Михаленко О.А. Интересная этимология).

zzzzzzz

کشمش سبز kešmeš-e sabz

Зелений ізюм із невеличких сортів винограду без кісточок.

 

مویز maviz

Великий чорний ізюм.

0ceb229b-585e-456c-b3c5-d506734cb358

نخودچی noxudči

Дослівно «горошок», а мається на увазі нут, круглі зернята якого підсмажуються на сухій сковороді до жовтого кольору. Хоч у нас він не дуже поширений, але в Ірані з муки нохудчі виготовляють специфічні крихкі солодощі, які не поступаються найніжнішому пісочному печенькові.


ebayebay_211002-188686!1

توتِ خشک tut-e xošk

Сушений тут, тобто шовковиця.

3

آلبالوی خشک    ālbālu-ye xošk

Сушені вишні.

 

انچوچک ančučak

Сушені зернята груші.

Chestnut-4

شاه بلوط šāhbalut

Каштани.

zzzzz

کاجو kāju

Кеш’ю.

zzzzzz

کنجد konjed

Кунжут

1431113938-113214-18

سنجد senjed

Сушені плоди дерева, схожого на обліпиху.

zzzz

شاهدانه šāhdāne

Зерна коноплі.

z b

مغز هسته زردآلو maqz-e haste-ye zardālu

Ядро кісточки абрикоса.

test

انجیر anjir

Інжир.

1512643_460754597362451_2067767473_n

خرما xormā

Сушені фініки

zzz

گردو gerdu

Грецькі горіхи.

 

Класичний святковий варіант аджілю містить не менше семи компонентів за бажанням господині, хоча біля мечетей можуть роздавати значно економніший набір, наприклад, із самих лише фініків чи кількох видів горіхів.

Стаття підготована за матеріалами сайту خشکبار та статті доктора Могаммада Гомаюн Сепегра “Аджіль у іранській культурі” (دکتر محمد همایون سپهر. آجیل در فرهنگ ایرانی//فرهنگ. – شماره 2. . – ص. 21 – 30). Переклад та адаптація Надії Вишневської.

 

 

 

Адмін

About Адмін

  •  

Leave a Comment